Перевірка знань, умінь та навичок учнів є важким елементом процесу навчання та виховання, нею визначається результативність, ефективність навчання.

Контроль знань учнів відкриває більше можливостей для вдосконалення процесу навчання, оскільки як дієвий засіб боротьби за міцні й усвідомлені знання учнів дозволяє краще вивчити учнів, їх індивідуальні особливості.

Найбільше точно і якісно оцінювати знання учнів дозволяє різноманітність видів і форм контролю.

Як ні в якому іншому навчальному предметі, в інформатиці необхідно розрізняти теоретичні знання із практичними навичками роботи. У якості основних (традиційних) методів перевірки теоретичних знань можна використовувати усне опитування, письмову перевірку, тестування; для оцінювання практичних навичок – практичну роботу.

Усе частіше на уроках інформатики використовуються такі нетрадиційні форми контролю як доповідь-звіт на самостійно опрацьовану тему, презентації- дослідження та опрацювання, реферати, конкурсні проекти, дидактичні ігри.

У якості підсумкового контролю може слугувати проект ( робота над яким може бути як самотійна так і групова), що відображає як теоретичні знання учнів, так і рівень прикладних навичок роботи з різними програмними продуктами.

Наявність комп’ютерного класу дозволяє диференціювати і індивідуалізувати контроль знань. Форми контролю результатів навчання можна розділити на два типа: «машинний» і «безмашинний».

Серед безмашинних варіантів перевірки найбільш ефективними в практиці є усне опитування, перевірка зошитів з домашнім завданням, диктант, самостійна та контрольна роботі.

Використання комп’ютера дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управляння навчальним процесом. Комп’ютер дозволяє перевірити всі відповіді, а у багатьох випадків він не тільки фіксує помилку, але й доволі чітко визначає її характер, що дозволяє своєчасно виправити її. Учні більш зацікавлено відповідають комп’ютеру, і якщо комп’ютер ставить їм «двійку», то прагнуть як можна швидше виправити її. Вчителю не потрібно призивати учнів до порядку та уваги. Учень знає, що якщо він відволічеться, то не встигне знайти розв’язок задачі або знайти рішення поставленої перед ним проблеми своєчасно.

Усне опитування

На уроках інформатики контроль знань учнів виконується у вигляді фронтальної перевірки.

При фронтальній перевірці за короткий час перевіряється знання матеріалу учнів всього класу по визначеному питанню або групі питань. Ця форма перевірки використовується для:

1. Виявлення готовності класу до вивчення нового матеріалу;
2. Визначення сформованості понять;
3. Перевірки домашніх завдань;
4. Покрокової або загальної перевірки навчального матеріалу, розібраного на даному уроці;
5. При підготовці к виконанню практичних та лабораторних робіт.

Індивідуальне усне опитування дозволяє виявити правильність відповіді по змісту, його послідовність, самостійність суджень і висновків, степінь розвитку логічного мислення, культуру мови учнів. Ця форма застосовується для поточного і тематичного заліку, а також для опрацювання і розвитку експериментальних умінь учнів. Причому усну перевірку рахують ефективною, якщо вона направлена на виявлення осмисленості сприйняття знань і осмислення їх використання, якщо вона стимулює самостійність і творчу активність учнів.

Усне опитування виконується на кожному уроці, хоча постійно ставити оцінки не обов’язково. Головним в контролі знань являється визначення проблемних місць в засвоєнні навчального матеріалу і фіксуванні уваги учнів на важких поняттях, процесах.

Під час усного опитування можна використати колективну роботу класу, найбільш дієвими прийомами якої є:

1. Звертання з питанням до всього класу;
2. Рецензування питання;
3. Оцінка відповіді та її обґрунтування;
4. Постановка питання учню іншими учнями і навпаки;
5. Взаємоперевірка;
6. Самоперевірка.

Письмовий контроль

Письмова перевірка дозволяє за короткий час перевірити знання більшості учнів одночасно. Використовується письмовий контроль знань учнів з метою діагностики умінь застосовувати знання в учбовій практиці і використовується у вигляді диктантів, контрольних, перевірочних та самостійних робіт, тестів, рефератів.

Диктант

Диктант використовується як форма опитування для контролю за засвоєнням матеріалу, що вивчається, його узагальнення і систематизація, виявлення готовності учнів до сприйняття нового.

Диктант зазвичай проводиться на початку уроку, та складається з двох варіантів. Текст питань простий, легко сприймається на слух, потребує короткої відповіді, неважких розрахунків. Пауза між питаннями повинна бути достатньою для запису відповіді учнями.

Є багато різновидів диктантів. На уроках інформатики найбільш популярними є комп’ютерний диктант, який дозволяє перевірити знання й уміння одночасно.

Залік

Залік проводиться для визначення досягнень кінцевих результатів навчання по визначеній темі кожним з учнів. Перед початком вивчення матеріалу учні знайомляться зі списком запитань і обов’язкових задач по темі, а також додатковими запитаннями і задачами. Іноді проводяться також закриті заліки, коли учні отримують запитання і задачі безпосередньо під час проведення заліку. Його перевага полягає в тому, що він передбачає комплексну перевірку всіх знань і навичок учнів.

Необхідність такого тематичного контролю обумовлена тим, що для кожного учня характерний власний темп оволодіння навчальним матеріалом. А тому звичайні контрольні роботи, в яких важко врахувати індивідуальні особливості учнів, можуть бути не досить ефективними, щоб вірно оцінити результати навчання певних учнів.

Залік – це одна з форм контролю у старших класах.

Тематичні заліки повинні бути диференційованими, щоб учень міг самостійно вибрати рівень заліку. Вчитель вирішує, ґрунтуючись на результатах попередніх заліків або попередніх контрольних зрізів, які знання та уміння найдоречніше перевіряти в конкретного учня: всім учням даються індивідуальні завдання. Учень може розв’язати спочатку задачі, а потім робити лабораторну роботу або давати усні відповідь викладачу.

Самостійна робота

Традиційна форма контролю знань, котра по своєму значенню ділиться на навчальну самостійну роботу і контрольну. Самостійна робота творчого характеру дозволяє не тільки перевірити необхідні знання, уміння, але й розвивати творчі здібності учня.

Самостійна робота являється необхідним етапом будь якої теми. Як правило, вона проводиться після колективного розв’язку або обговорення задачі з нової теми і обов’язково проводиться перед контрольною роботою по цій темі. Робота виконується без допомоги вчителя.

Комп’ютер – ідеальний засіб для контролю тренувальних стадій навчального процесу, так як комп’ютер замикає на собі більшу частину контрольних функцій і реакцій на помилки учня: вони в значній мірі залишаються особистою справою учня. Вчитель швидше виявляє пробіли в знаннях, а учень швидше реагує на свої помилки за знищує їх.

Контрольна робота

Контрольна робота проводиться з метою визначення кінцевого результату в навчанні по заданій темі або розділу, контролювати знання одного й того ж матеріалу неодноразово. Цілеспрямовано проводить контрольні роботи різного типу.

За допомогою проміжної контрольної роботи вчитель перевіряє засвоєння учнями матеріалу в період вивчення теми.

Підсумкова контрольна робота проводиться з метою перевірки знань і умінь учнів по окремій темі, курсу.

Домашня контрольна робота проводиться 1-2 рази на рік. Вони призвана систематизувати знання, дозволяє повторити і закріпити матеріал. При її виконанні учні не обмежені часом, можуть використовувати будь які учбові посібники, консультуватися з вчителем, батьками, однокласниками. Кожному учню дається свій варіант роботи, в який заклечається творче завдання для формування різностороннього розвитку особистості.

Практична робота

Для закріплення теоретичних знань та опрацювання навичок та умінь, здібності використовувати знання при вирішені конкретних задач використовується практична робота, яка пов’язана не тільки з завданням на комп’ютері, а й наприклад може включати в себе побудування схем, графіків, таблиць, написання програми.

Лабораторна робота

Лабораторна робота – достатньо незвичайна форма контролю, вона потребує від учнів не тільки володіння знаннями, а ще й навичками та уміннями застосовувати їх на практиці. Лабораторна робота активізує пізнавальну діяльність учнів так як від роботи з зошитом і ручкою(теоретичної) вони переходять до роботи з комп’ютером (практиці).

Використовується лабораторна робота для закріплення певних навичок роботи з програмними засобами, окрім алгоритмічних вказівок в завданні учень може розраховувати на допомогу вчителя.

Так як лабораторна робота може перевірить обмежений круг діяльності її необхідно використовувати в комбінації з такими формами контролю як диктант чи тест.

Тест

Традиційні форми контролю недостатньо оперативні, і для їх використання потрібен досить великий проміжок часу, тому виникає необхідність в нових видах перевірки знань.

Розповсюдження контролюючих засобів сприяло тому, що вчителі частіше й частіше почали звертатися до завдань з можливістю вибору відповіді, тестам.

Тест являє собою короткочасний технічно-просто складений іспит, що проводиться в рівних для всіх учнів умовах, і має вид такого завдання, розв’язок якого піддається якісному обліку й служить показником ступеня розвитку на даного момент.

Розрізняють наступні види тестів

Вибірковий тест складається із системи завдань, до кожного з яких додаються як вірні, так і невірні відповіді. з них школяр вибирає той, який уважає вірним для даного запитання. При цьому невірні відповіді містять таку помилку, яку учень може допустити маючи певні прогалини в знаннях.

Вибіркові тести в свою чергу теж можуть бути різноманітними:

1. багатоваріантний тест, в якому серед запропонованих відповідей на питання приведено декілька неправильних відповідей і лише одна правильна.
2. багатоваріантний тест з декількома правильними і неправильними відповідями на задане питання.
3. альтернативні тести з двома відповідями на запитання (одна відповідь правильна, інша містить помилку)

Закриті тести не мають варіантів відповіді. Учні повинні запропонувати свій варіант відповіді.

Є тести перехресного вибору, у яких потрібно встановити відповідність між елементами безлічі відповідей.

Зустрічаються також тести ідентифікації, у яких в якості відповідей наводяться графіки, схеми, креслення і тому подібне.

Найбільш доступними для школи є вибіркові тести, вони дають можливість використовувати контролюючи пристрої( хоча сучасні системи тестування дозволяють складати тести будь якої складності та виду).

Тестування є стандартною формою контролю в тому розумінні, що як процедура проведення тесту так і оцінка знань стандартна для всіх учнів.

Вдало створений тест має ряд переваг перед іншими контролюючими засобами, а саме:

1. Оперативно виявляє знання, уміння та навички учнів, а також розуміння ними закономірностей, що лежать у основі фактів які розглядалися в темі. Це забезпечується тим, що задачі і питання підбираються в результаті аналізу матеріалу і, відповідно, враховуються важкість засвоєння і характер можливих помилок.
2. Дозволяє протягом короткого проміжку часу отримати відомості про прогалини в знаннях і допомагає організувати роботу таким чином, щоб запобігти відставанню учнів.
3. Дає вчителю можливість перевіряти знання, уміння та навички на різних рівнях і впроваджувати диференційоване навчання.
4. Сприяє раціональному використанню часу на уроці.
5. Активізує мислення учня.
6. Дає можливість вчителю критично оцінити свої методи викладання.

Однак тест фіксує тільки результати роботи, а не сам хід її виконання, можливе вгадування правильної відповіді, а також випадки, коли вибір неправильної відповіді можна пояснити неуважністю учня, тому раціональним варіантом контролю є поєднання тесту з іншими формами контролю.

Тестові завдання корисно використовувати при організації самостійної роботи учнів в режимі самоконтролю, при повторені учбового матеріалу.

Нетрадиційні види контролю

За останні роки в методичній літературі з’являються описи різноманітних методів опитування, які представляють великий інтерес. На уроках можливі короткі перевірочні роботи нетрадиційного вигляду. У кожній темі виділяються ключові поняття й терміни, які можуть бути покладені в основу кросвордів, головоломок, ребусів, шарад, вікторин. Для ряду тем спеціально розробляються кросворди, в яких містяться питання, що містять поняття однієї певної теми, є достатня кількість кросвордів, що включають у себе основні поняття предмета. Розв’язок кросвордів – заняття захоплююче й корисне, дозволяє тренувати пам’ять.

Кросворд

Кросворди, застосовувані для контролю знань, підрозділяються на кросворди для поточної, тематичної або узагальнюючої перевірки. Перші спрямовані на перевірку базових знань учнів по поточному матеріалу, кількість питань у них становить 10-12. Другі – на перевірку базових і додатково отриманих знань по певній темі, у них рекомендується використовувати не більш 15-25 запитань. Треті – на загальну перевірку знань по великому блоку матеріалу (за чверть, семестр, рік), кількість запитань у них 15-25.

Цей метод перевірки – є тільки додатковим методом перевірки, а не альтернативним їм, оскільки не дає можливості перевірити глибину розуміння вивченого матеріалу.

Вікторина

Вікторина –це сукупність, що складається не менше ніж з десяти питань в вибраної тематики, на які необхідно дати змістовні, короткі відповіді.

Вікторини як засіб навчання слід включати в учбовий процес на початковій стадії вивчення матеріалу або на стадії завершення вивчення матеріалу. Перший варіант дозволяє реалізувати контроль або актуалізацію знань, другий сприяє закріпленню і контролю рівня засвоєння матеріалу. Відведений на вікторину час не повинен перевищувати 5-6 хвилин.

На початку вікторини вчитель пояснює тему, після чого задається не менше десяти запитань, на які учні дають відповіді. Далі слідує серія узагальнюючих запитань або завдань, відповіді на які безпосередньо оцінюються вчителем.