Історичний жарт
Розповідають, що видатний англійський фізик і математик Ісаак Ньютон дуже не любив, коли його відволікали від наукових досліджень. Тому він, щоб кожного разу не відкривати кішці двері, зробив у них круглий отвір. Коли в кішки з'явились кошенята, він для кожного з них зробив такий же отвір, але меншого розміру. А коли один друг зауважив, що кошенята могли б користуватись тим самим отвором, що й кішка, Ньютон відповів:
- Бач, а я до цього й не додумався!
Логічний висновок.
Одного разу Евкліда запитали:
- Чому б ти віддав перевагу - двом цілим яблукам чи чотирьом половинкам?
- Чотирьом половинкам, - відповів Евклід.
- Але хіба це не одне й те саме?
- Звичайно, ні. Адже обравши половинки, я відразу побачу, червиві ці яблука чи ні.
Мене немає вдома.
Відомий французький фізик і математик Андре Марі Ампер (1775-1836) був неймовірно розсіяний.
Одного разу, виходячи зі свого будинку, він крейдою написав на дверях:
«Панове! Господаря немає вдома, приходьте ввечері ».
Незабаром Ампер повернувся назад, але, побачивши на дверях цей напис, знову пішов.Додому він прийшов пізно ввечері.
Дивна дошка.
Одного разу Ампер гуляв у парку, розмірковуючи над якоюсь складною проблемою. Несподівано прямо перед ним виникла чорна дошка. Анітрохи не здивувавшись, він за звичкою дістав з кишені крейду і став записувати на ній обчислення. Через кілька хвилин дошка так само несподівано стала повільно віддалятися. Ампер почав рухатися слідом за нею, продовжуючи списувати вільний простір формулами. Однак дошка рухалася все швидше і швидше, так що вченому доводилося мало не бігти за нею. У якийсь момент переслідування стало неможливим, Ампер видихався і тільки тут, нарешті, збагнув, що жадана дошка – це задня стінка великої чорної карети ...
Залізна логіка.
Одного разу, коли Норберт Вінер (1894-1964) йшов по території університетського містечка, його зупинив студент, у якого було якесь математичне запитання. Зупинившись, Вінер деякий час обговорював зі студентом проблему. Закінчивши, він запитав у співрозмовника:
- Коли Ви мене зустріли, я йшов туди (і вказав пальцем напрямок) чи в іншу сторону?
- Он туди.
- Ага, значить, я ще не обідав.
І математик продовжив свій шлях в сторону їдальні.
Коли калькуляторів ще не було.
Знаменитий французький математик, «князь дилетантів » П'єр Ферма (1601-1665) одного разу отримав лист, в якому його запитували, чи є число 100895598169 простим. Ферма миттєво відповів, що це дванадцятизначне число – добуток двох простих чисел 898423 і 112303.
Логарифми та магія.
Винахідник логарифмів Джон Непер (1550-1617) мав репутацію чорнокнижника і чаклуна, чим він одного разу дотепно скористався. Якось раз в його будинку сталася крадіжка. Винуватцем міг бути тільки хтось із слуг, але хто саме, незрозуміло. І тоді Непер придумав хитрий хід. Зібравши всіх своїх слуг, він сказав їм, що його чорний півень уміє читати таємні думки людей і тому допоможе йому знайти злодія. Після цього Непер наказав слугам поодинці заходити в темну кімнату і доторкатися рукою чорного півня, який сидить там. Як тільки злодій торкнеться півня-телепата, додав він, той голосно закричить. Слуги по черзі стали заходити «на прийом» до півня, але той так і не закричав. Однак Непер легко вирахував злодія, перевіривши руки випробовуваних після півнячого «тесту». Руки невинних були забруднені попелом, яким хитромудрий господар попередньо обсипав півня.Зловмисник же злякався ясновидячого півня і, увійшовши до нього в кімнату, не торкнувся його.Тому його руки, на відміну від совісті, були чистими.
«Нудний» автор.
Незабаром після виходу з друку (у 1865 році) книга Льюїса Керолла "Аліса в країні чудес" потрапила до рук королеви Англії. Вона була у захваті від дивовижних пригод Аліси і тут же зажадала принести їй інші книги цього чудового письменника. Яке ж було її розчарування, коли з'ясувалося, що інші праці цього автора присвячені ... математиці.
