зв’язках, яке проводиться спільно двома викладачами відповідних дисциплін. У сучасному тлумаченні бінарний урок повинен бути побудований на активному використанні комп’ютерної техніки на уроках із спеціальних або загальноосвітніх дисциплін.
Міжпредметна інтеграція може бути повною або частковою. Повна інтеграція, являючись органічним поєднанням в одному курсі різних навчальних предметів, дає змогу нівелювати деякі недоліки предметної системи навчання, якими є розрізнення і фрагментарність викладу, та залучити потрібні відомості із суміжних предметів, що сприяє різнобічному і цілісному засвоєнню знань. Часткова інтеграція полягає в поєднанні матеріалу з різних предметів, підпорядкованого одній темі. На її основі будуються інтегровані уроки.
Першим етапом у підготовці бінарних занять має бути аналіз навчальнихПідготовка бінарного уроку
програм з предметів. Викладачі предметів відмічають, по яких темах можна
провести урок в комп’ютерному класі, який тип занять можна використати при цьому. Отже, на першому етапі відбираються теми, де можливі варіанти бінарних занять у комп’ютерному класі, намічається тип і мета заняття, час його проведення.
Другим етапом буде спільна робота викладачів по розробці плану-
конспекту уроку, по підготовці матеріалів заняття. На цьому етапі ставляться задачі по кожному з предметів, визначається мета. При необхідності розробляється навчально-контролюючий або навчально-
розрахунковий пакет.
Третій етап – це контрольний огляд і коректування розроблених матеріалів
до уроку. Цей етап важливий тому, що на цьому етапі викладачі, які готувались
до бінарного заняття, повинні об’єднати свої розробки уроку. На другому етапі кожен працював над своїми задачами й проблемами, а на третьому проходить співставлення розробок кожного. Уточнюється, як і що на уроці викласти, які питання поставити, яка послідовність проведення заняття. Визначаються функції кожного викладача. На цьому ж етапі коригуються домашні завдання учням напередодні бінарного заняття по кожному з предметів.
Четвертий етап – планування бінарного заняття в розкладі занять. Це дуже
важливий етап і тут можливі варіанти. Розглянемо їх. Перший варіант – на
бінарний урок планується два уроки підряд (дві академічні години). Без різниці в якому порядку по одному уроку на кожний із предметів планується в розкладі занять, але заняття повинні бути одне за одним. Другий варіант – з урахуванням типу заняття і підготовчої самостійної роботи учнів, можливе планування одного уроку по двох предметах одночасно. Можливі різні варіанти планування в залежності від типу, мети й змісту заняття. Підготовча самостійна робота учнів може включати:
. складання поставленої задачі;
. побудова алгоритму рішення задачі;
. повторення матеріалу попереднього заняття;
. підготовка даних для обробки на комп’ютері.
Методика проведення бінарних уроків
Розглянемо методику й хід проведення бінарного уроку теоретичного навчання. Це теоретичне заняття в складі усієї групи.
Бінарне класно-урочне заняття може проходити в такій послідовності:
Урок проводять двоє викладачів, оголошують тему і мету уроку.
Можлива перевірка домашнього завдання по кожному з предметів у вигляді фронтального опитування, коли кожен викладач по черзі ставить питання зі свого предмету. Можливий варіант окремого опитування, наприклад, по одному предмету програмований контроль, а по іншому – індивідуальні картки. Варіанти опитування викладачі можуть запланувати по різному.
Викладач іншого предмету подає новий матеріал або здійснює узагальнення, а викладач інформатики залучає учнів до вирішення поставлених завдань з
допомогою комп’ютера.
Підводяться підсумки заняття і ставиться задача на наступний урок, який буде практичним і проводитиметься у комп’ютерному класі.
Роль викладача при використанні комп’ютерної техніки на бінарних уроках:
Використання в навчальному процесі комп’ютера дає позитивний результат, вимагає творчих підходів з боку викладача. Роль і місце бінарних уроків у цьому процесі дуже важлива. Активізація занять при використанні комп’ютера змінює функцію педагога, доповнює його дії новими аспектами.
Крім інформаційної ролі викладача в навчальному процесі на новий, більш високий рівень стає організаційно-управлінська функція. Це проявляється в таких напрямках:
. управління пізнавальною діяльністю учнів;
. контроль за формуванням знань, умінь і навичок;
. корегування й диференціація учбового процесу.
Враховуються всі функції, методи напрацьовані раніше і досвід минулого перекладається на нову основу. Творчість викладача проявляється в підготовці матеріалів до занять, проектуванні нових форм, методів і прийомів навчання.
Основними компонентами діяльності викладача стають: конструктивний, організаційний, комунікативний.